Вікно програми містить ряд типових елементів: рядок
заголовка, рядок меню, панелі інструментів, рядок формул, вікно робочої книги,
рядок стану.
Рядок заголовка (верхній рядок вікна) містить назву
програми «Microsoft Excel» . Зліва від назви міститься кнопка виклику
системного меню. У правій частині рядка заголовка розміщені відповідно кнопки
згортання, розгортання і закриття вікна.
Рядок меню знаходиться під рядком заголовка
і включає наступні пункти:
§ Файл – для роботи з файлами книг
(створення, збереження, відкриття файлів, друк);
§ Правка – редагування книг;
§ Вид – перегляду книг;
§ Вставка – вставка в сторінки книг,
малюнків діаграм і інших типів даних;
§ Формат – форматування книг (установка
параметрів і форматів таблиць);
§ Сервіс – установка параметрів настройки Excel;
§ Дані – робота з базою даних;
§ Вікно – робота з вікнами книг;
§ ? – виклик довідкової системи програми.
Кожен пункт меню має вертикальне підміню. У
підміню необхідний пункт можна вибрати за допомогою миші (клацнути
лівою кнопкою миші на потрібному пункті), або за допомогою клавіатури
(клавішами управління курсором вибрати необхідний пункт і
натиснути клавішу [Enter]). Слід зазначити, що назви деяких
пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент
недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не
створена).
У Excel існує ще один спосіб виклику
команд. Після виділення певного об'єкту необхідно клацнути по ньому правою
кнопкою мишки – в результаті з'явиться контекстне меню, що містить
команди, які можна застосовувати по відношенню до виділеного об'єкту.
У Excel окремі пункти меню містять команди,
активізація яких приводить до відкриття вкладених меню або діалогових
вікон. Назви таких команд помічені значком «>» (для
відкриття підменю) або декількома крапками «…» (для
діалогових вікон).
Праворуч від назв деяких команд меню вказані комбінації
клавіш, натиснення яких приводить до виконання даної команди.
Панелі інструментів розміщуються під рядком меню, і є
рядом кнопок, при натисненні яких виконується певна дія. Кнопки
панелі інструментів дублюють відповідні пункти меню. Якщо зафіксувати покажчик
миші на кнопці меню, то під ним з'явиться її назва, а в рядку стану – коротка
довідка про призначення кнопки. Excel забезпечує користувача
декількома панелями інструментів. За умовчанням на екран виводяться панелі
інструментів Стандартна і Форматування. Для висновку на
екран інших панелей слід скористатися командою Вид > Панель
інструментів і в діалоговому вікні, яке відкриється цією командою, вибрати
необхідні панелі інструментів. Деякі панелі інструментів виводяться на екран
автоматично при виконанні певних дій (наприклад, панель інструментів Діаграма виводиться
при побудові діаграм). Виведені на екран панелі інструментів можна перемістити
типовим для Windows ХР способом - трасуванням.
Рядок формул, розміщений під панелями інструментів,
призначений для редагування вмісту елементів таблиці. Він розділений на три
частини. Права частина служить для відображення вмісту активної клітини
таблиці, яку можна редагувати за допомогою кнопок, розміщених зліва від
відображеного вмісту клітини.
Кнопка T призначена для відміни останньої
дії, тобто ця кнопка діє аналогічно кнопці [ESC].
Кнопка R призначена для
підтвердження введення даних і аналогічна дії клавіші [Enter].
За допомогою кнопки fx можна
активізувати вікно з вбудованими функціями.
У лівій частині рядка вказується адреса активної
клітини або адреса виділеного діапазону клітин.
Рядок стану розташований в нижній частині екрану і
містить поле повідомлень, поле автообчислень (поміщається результат
від застосування до значень у вибраних клітинах функцій – СУМ, СРЗНАЧ,
МІН, МАКС та ін.).
Вікно робочої книги займає основну область екрану
між рядком формул і рядком стану. Документи, які створюються вExcel,
називаються Книгами. Кожна книга складається з листів наступних
типів:
§ робочі листи (або просто листи);
§ листи діаграм;
§ листи макрокоманд (макросів);
§ листи модулів, написаних мовою Visual
Basic;
§ листи діалогу.
Робочі листи – це електронні таблиці, які
складаються із стовпців і рядків, що мають свої імена. Імена рядків – їх
номери. Нумерація рядків починається з 1 і закінчується числом 65536,
встановленим для даної програми. Максимальне число стовпців таблиці – 256.
Стовпці позначаються зліва направо латинськими літерами: перші 26 стовпців –
літерами А, В . . ., Z, наступні 26 – літерами – АА, АВ .
. .,АZ і так далі до останнього 256 стовпця, який має позначення IV. Перетин
рядка і стовпця утворюєклітину таблиці. Кожна клітина має однозначні
координати, які називаються адресою клітини або посиланням на
клітину. Клітина на перетині стовпця А і рядка 2 має адресу А2. Робочий аркуш
має більше 4 млн. клітин.
У електронній таблиці існує поняття діапазону клітин. Діапазон
клітин - це група послідовних елементів таблиці. Діапазон клітин може
складатися з однієї клітини, рядка (або його частини ), стовпця ( або його
частини ), а також послідовності рядків або стовпців (або їх
частин). Діапазон клітин визначається шляхом завдання адреси першої і останньої
його клітини, між якими ставиться знак двокрапки «:». Прямокутний діапазон
описується за допомогою клітин, які знаходяться в лівому верхньому і правому
нижньому кутах діапазону.
Наприклад, діапазон А1:G1 задає групу послідовних клітин першого
рядка, починаючи з клітини А1 і закінчуючи коміркоюG1; діапазон А1:С5
задає групу послідовних клітин, які знаходяться на перетині перших п'яти рядків
і перших трьох стовпців А, В, С.
Комментариев нет:
Отправить комментарий