9 кл

 12344555

Основи роботи у візуальному середовищі Lazarus.

​Анотація: Пропонований посібник відповідає вимогам чинної програми курсу інформатики базового навчального рівня і покликаний допомогти вчителям при викладанні тем «Основи подійно- та об'єктно-орієнтованого програмування», «Алгоритми роботи з об'єктами та величинами».
Видання містить основні теоретичні відомості про алгоритмізацію та програмування мовою FreePascal у програмному середовищі Lazarus , базові алгоритми й програми, навчальні задачі та приклади їх розв'язування, а також завдання та зразки практичних робіт.
Дані матеріали допоможуть вчителям інформатики при проведенні практичних робіт, допоможуть учням напрактиці розробляти програмні проекти, які можуть стати у пригоді в навчанні, побуті й развагах та, можливо, сприяти майбутньому вибору професії.
Призначено для вчителів інформатики, учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Теоретичні основи, приклади та завдання, практичні роботи (за підручником Інформатика: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Н. В. Морзе, О. В. Барна, В. П. Вембер. – К.: УОВЦ «Оріон», 2016. – 240 с.).

Допомога вчителю інформатики

В пошуках матеріалів для вчителя інформатики

 Готові презентації з інформатики для всіх класів

Вивчаємо інформатику 

Сайт вчителя інформатики

ВСЕ НА УРОК ІНФОРМАТИКИ: конспекти та розробки уроків

Сайт вчителя інформатики Леонтьєва Д.О.

Сайт Григоренка Сергія Васильовича

Уроки інформатики в 5 класі

Уроки інформатики в 6 класі

Уроки інформатики в 7 класі

Уроки інформатики в 9 класі

Уроки інформатики в 10  класі

Уроки інформатики в 11 класі

Інформатика 2 клас

Інформатика 3 клас

Масиви

У різних розділах математики та інших наук дані, що мають вигляд інформації, заданої як послідовність рядків і стовпчиків, називають порізному: матриці - у вищій алгебрі, таблиці - у розрахункових задачах, масиви - у програмуванні. У задачах, які передбачають введення великої кількості довільних початкових даних, для задання інформації зручно використовувати генератор випадкових чисел.У задачах, які передбачають роботу з таблицями значень, результати для кращої читабельності зручно виводити у вигляді справжньої таблиці, розташовуючи рядок під рядком, а числа у стовпчиках одне під одним. Масив - це великий простір чогось однорідного за типом. (Зі словника іноземних слів, 1954 р.) Масив у програмуванні - це тип структури даних, що має складені значення. (З Оксфордського словника англійської мови, 1995 р.) Масив - це впорядкований скінченний набір елементів (даних) одного типу. Зазвичай працюють з масивами, які містять числа. Масивом називається скінченна послідовність змінних одного типу, які мають однакове ім'я та різняться порядковим номером. Індексом називається порядковий номер елемента масиву. Отже, введено новий тип — масив. Усі типи, які досі були вам відомі, називаються простими. Масив є прикладом структурованого типу, тобто він, у свою чергу, складається з елементів іншого типу. Як звернутися до елементів цього масиву? Для цього необхідно вказати індекс. Наприклад,  T[2], T[5], T[i], T[i + j].

Але в третьому і четвертому прикладах для визначення необхідного елемента масиву треба знати значення величин і та j. Така загальність визначення індексу масиву є дуже потужним засобом програмування, але разом з цим і провокує можливі помилки: отриманий результат обчислення індексу масиву може виходити за межі інтервалу, виділеного для індексів даного масиву.
I ще один важливий момент, яким у жодному разі не можна нехтувати. Масиви відносяться до структур з так званим прямим або довільним доступом: щоб визначити окремий елемент масиву, достатньо вказати його індекс.
Тепер зрозуміло, як у циклі перебирати різні значення елементів масиву: для цього достатньо змінювати їх індекси. А закон зміни індексів дуже простий - кожне наступне значення більше попереднього на одиницю. Дуже зручна закономірність! Оскільки у мові Pascal усе з чим ми працюємо потрібно оголошувати, то масиви також потрібно оголосити. Це можна зробити кількома способами:
Але в третьому і четвертому прикладах для визначення необхідного елемента масиву треба знати значення величин і та j. Така загальність визначення індексу масиву є дуже потужним засобом програмування, але разом з цим і провокує можливі помилки: отриманий результат обчислення індексу масиву може виходити за межі інтервалу, виділеного для індексів даного масиву.
I ще один важливий момент, яким у жодному разі не можна нехтувати. Масиви відносяться до структур з так званим прямим або довільним доступом: щоб визначити окремий елемент масиву, достатньо вказати його індекс.
Тепер зрозуміло, як у циклі перебирати різні значення елементів масиву: для цього достатньо змінювати їх індекси. А закон зміни індексів дуже простий - кожне наступне значення більше попереднього на одиницю. Дуже зручна закономірність! Оскільки у мові Pascal усе з чим ми працюємо потрібно оголошувати, то масиви також потрібно оголосити. Це можна зробити кількома способами: Але в третьому і четвертому прикладах для визначення необхідного елемента масиву треба знати значення величин і та j. Така загальність визначення індексу масиву є дуже потужним засобом програмування, але разом з цим і провокує можливі помилки: отриманий результат обчислення індексу масиву може виходити за межі інтервалу, виділеного для індексів даного масиву. I ще один важливий момент, яким у жодному разі не можна нехтувати. Масиви відносяться до структур з так званим прямим або довільним доступом: щоб визначити окремий елемент масиву, достатньо вказати його індекс. Тепер зрозуміло, як у циклі перебирати різні значення елементів масиву: для цього достатньо змінювати їх індекси. А закон зміни індексів дуже простий - кожне наступне значення більше попереднього на одиницю. Дуже зручна закономірність! Оскільки у мові Pascal усе з чим ми працюємо потрібно оголошувати, то масиви також потрібно оголосити. Це можна зробити кількома способами:Ø  у полі const
o   const <ім'я змінної>=array[1 .. <клькість елементів>] of <тип> = (1,2,3, ... <значення>);
Ø  у полі type
o   type <ім'я типу>=array[1 .. <кількість елементів>] of <тип>;
o   var <ім'я змінної> : <ім'я типу>;
Ø  у полі var
var <ім'я змінної> : array[1 .. <кількість елементів>] of <тип>;Приклад:type Mas = array[1 .. 5] of integer;var a : Mas;Масиви бувають одновимірними (у вигляді послідовності чисел), двовимірними (у вигляді таблиць чисел розміром m x n) і багатовимірними (3-,4-вимірні і т.д. 3-вімірні - це об'ємний простір з комірками, а 4-вимірні і більше - це фантастично-абстрактні поняття).  Масив називається одновимірним, якщо для задання місцеположення елемента в масиві необхідно вказати значення лише одного індексу. Розмірність масивів у Pascal необмежена, вона визначається лише об'ємом пам'яті вашого комп'ютера.Резонним буде запитання: а як же розташовуються масиви в пам'яті комп'ютера? Пояснення для одновимірних масивів дуже просте – всі вони розташовані в пам'яті підряд. Двовимірні масиви розташовуються дещо інакше - спочатку елементи пер­шого рядка, потім другого і т. д. Розташування масивів більшої розмірності пояснюється аналогічно.Залишилося з'ясувати, як пояснити програмі, що ви працюватимете з елементами, які утворюють масив значень.Загальний вигляд опису масивів:<ім'я змінної>: array [<межі зміни індексів>] of <тип>.Наприклад,varA: array[1..10] of real;B: array[1..100,1..100] of byte;C: array[1..100] of array[1..100] of byte.Цікаво, що другий і третій приклади описують однакові ма­сиви. Справді, адже будь-яку таблицю можна розглядати як послідовність рядків, де кожний рядок у свою чергу є також послідовністю. Звернення до елементів останнього масиву буде мати такий вигляд: C[i][j].

Молниеносный обмен файлами размером до 50 Гб : dropmefiles

Иногда срочно требуется передать какой-то файл знакомому или приятелю. Что мы делаем? Закачиваем файл в какое-то хранилище файлов и по почте посылаем ссылку на закачку этого файла. Наиболее ходовыми сервисами для хранения файлов в настоящее время являются Яндекс-диск и похожее хранилище от Google. Объем хранимой информации при этом не превышает 10Гб и 5Гб соответственно. Есть еще  онлайн сервис, который позволяет не только передавать файлы размером до 50 Гб, но и сразу посылать на указанную почту ссылку на этот файл. Обмен файлами происходит действительно молниеносно. Работа с сервисом чрезвычайно проста. Сервис работает на русском и английском языках. Регистрация не требуется.

Адрес сервиса: dropmefiles

Інтерактивний сайт

Інтерактивний сайт - більшість сучасних сайтів відноситься саме до цього різновиду. Що являє собою інтерактивний сайт? Які переваги інтерактивних сайтів? Як зробити інтерактивний сайт?  

            Насправді, під інтерактивним слід розуміти сайт, контент якого формується «на льоту», на основі даних, отриманих від відвідувача сайту і оброблених сервером . Тому поняття «інтерактивний» можна віднести до всіх сайтів, що мають форми відправки повідомлень, онлайн-анкети та опитування, реєстраційні форми, лічильники відвідувань, форми для онлайн-замовлень та інші подібні елементи.

   Можна замовити професіоналам. А чи можна створити власноруч?

            Створити інтерактивний сайт - значить створити сайт, що вміє «спілкуватися» зі своїми відвідувачами. Простий статичний сайт доступний лише для перегляду. Для того, щоб зв'язатися з адміністрацією сайту або ж зробити замовлення, відвідувачеві необхідно зателефонувати за вказаним у контактних даних номером телефону, написати лист на e-mail або ж відправити факс

Інтерактивний сайт для бізнесу дозволяє власникам сайту отримати додатковий дохід, завдяки активному залученню клієнтів, а відвідувачам - зручний та доступний сервіс, який без сумнівів, вигідно відрізнить компанію на тлі її конкурентів.

Інтернет-магазин - найбільш типовий приклад інтерактивного сайту для бізнесу. В інтернет-магазині відвідувач може сам сформувати своє замовлення, вибравши необхідні товари і вказавши кількість придбаних одиниць.  

Поняття та види комп’ютерної публікації.

1 Публікація — документ, що оголошується всенародно (латинською Рubliсо). Донедавна публікаціями вважали документи, виконані по­ліграфічним способом. Тепер статус публікацій мають також електрон­ні документи, розташовані, зокрема, на веб-серверах, які можна пере­глядати за допомогою браузера.

Залежно від способу оприлюднення твору розрізняють друковані публікації і електронні. До друкованих публікацій відносять книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо. До електронних публікацій відносять документи, що розповсюджуються з використанням електронних носіїв даних(компакт-диски, дискети, флеш-носії тощо) або комп’ютерних мереж.

Тривалий час друковані публікації виготовлялися виключно в друкарні. І цим займалася ціла галузь виробництва – поліграфія. А підготовкою матеріалів до друку займалися видавництва. У багатотиражному виробництві так відбувається і сьогодні: видавництва готують макети книжок, журналів, газет і т.п, а підприємства поліграфії – друкують і за необхідності зшивають їх.

Разом з тим з широким розповсюдженням персональних комп’ютерів і високоякісних лазерних та струменевих принтерів, копіювальних апаратів набули розповсюдження так звані настільні видавничі системи.

       Комп'ютерні публікації — це публікації, створені за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

2. Засоби створення публікацій.

      До засобів створення публікацій відносять настільні видавничі системи. Ці системи мають апаратну та програмну складові. До апаратної складової належить персональний комп’ютер, пристрої друку(принтер, копіювальний апарат, плотер) і пристрої введення даних(сканери, графічні планшети), а до програмної – спеціальні програми підготовки макета публікації. Усе це може розміститися на столі користувача і тому ці системи отримали назву desktop publishing (з англ. настільні публікації), або настільні видавничі системи.

Настільні видавничі системи:

ü      Професійного рівня:

·         QuarkXPress.

·         Frame Maker.

·         Adobe PageMaker.

·         Adobe InDesign.

ü      Початкового рівня:

·         Microsoft Publisher.

·         PagePlus.

                                                                    

Можливості програми MS Publisher.

·         Створювати та розповсюджувати професійно підготовлені матеріали та ділову документацію для друкування, розміщення їх в Інтернеті та використання в електронних листах;

·         Створювати публікації, що містять тексти та ілюстрації, підготовлені в середовищах текстового та графічних редакторів, компонуючи ці матеріали та розміщуючи їх на різній кількості сторінок і колонок;

·         Готувати оригінал-матеріали друкованої продукції(газети, журнали тощо);

·         Розробляти нескладні веб-сайти та веб-сторінки.

3. Інтерфейс програми MS Publisher

      Завантажується програма MS Publisher командою Пуск → Усі програми → Microsoft Office → Microsoft Office Publisher

            Зараз вам потрібно записати знайомі вам елементи вікна програми, яке зображене на цих аркушах, аналогічні вікнам програм, які ви вже вивчали на уроках інформатики та виробничого навчання.

          

1. Рядок заголовку програми.

2. Головне меню.

3. Панелі інструментів.

4. Область завдань з командами для створення публікацій.

5. Панель інструментів Об’єкти.

6. Горизонтальна і вертикальна лінійки.

7. Смуги прокрутки.

8. Робоча область(Монтажний стіл).

9. Бірки з номерами сторінок.

4. Макети публікацій.

                  Макети – це шаблони публікації одного типу(одного змісту, призначення), які відрізняються між собою лише кольоровим чи шрифтовим оформленням об’єктів. Макет задає загальний вигляд(структуру) публікації.

Типи макетів комп’ютерних публікацій:

Ø      Публікації для друку. Цей розділ містить макети публікацій, призначених для подальшого роздрукування.

Ø      Веб-вузли та електронна пошта. Цей тип макетів призначений допомогти вам створити просту веб-сторінку або публікацію, призначену для відправки у формі електронного листа.

Ø      Набори макетів. Цей розділ містить всі макети необхідної офісної документації, витримані в єдиному стилі.

Ø      Порожні публікації. Якщо вас не задовольняють шаблони, створені професійними дизайнерами компанії Microsoft, і ви бажаєте відчути себе справжнім митцем, спробуйте створити публікацію на основі одного з порожніх бланків.

    У видавничій системі, на відміну від текстового процесора, окремі фрагменти тексту можна опрацьовувати як незалежні об'єкти. Усі тексти містяться в об'єктах-контейнерах, які називають написами (інші терміни — текстові блоки, текстові поля, поля). Саме ця властивість дає змогу комбінувати і зручно розташовувати на сторінці головні об'єкти публікації  — графічні зображення і текстові фрагменти.

Елементи макета:

·         Текстові поля(написи) – будь-який текст, розміщений у текстовій рамці, відображеній на екрані за допомогою пунктирних ліній.

·         Елементи оформлення документа – векторні об’єкти, використовувані для оформлення комп’ютерної публікації: різноманітні візерунки, узори тощо.

·         Малюнки(зображення, фотографії) – це підготовлені або відредаговані за допомогою графічного редактора растрові зображення, якість яких суттєво змінюється внаслідок масштабування.

            Для створення нової публікації виконують команду Файл →  Створити →  Нова публікація  → Почати з макету →  Публікації для друку.

            Для форматування напису призначене вікно Формат напису, яке можна викликати командою Формат напису із контекстного меню.

            Щоб змінити шрифт текстових полів публікації, в області завдань Параметри слід обрати посилання Шрифтові схеми. У наведеному списку Застосувати шрифтову схему вибрати потрібну.

            Для зміни вигляду елементів оформлення всього документа, в області завдань вибрати посилання Кольорові схеми.

            Щоб змінити макет публікації в області завдань вибирають Макети публікацій, а після цього у списку Застосувати макет вибрати новий макет.

            На останньому етапі створення публікації пунктирні лінії забирають командою Вигляд → Межі і направляючі.

            Файли, створенні програмою MS Publisher, мають стандартне розширення .pub.